БАГАТСТВО ТА ЗЛИДНІ У ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСАХ: ПСИХОЛОГІЯ РІШЕНЬ


  #финансы





Дохід — двадцять фунтів при витратах дев’ятнадцять фунтів, дев’ятнадцять шилінгів шість пенсів. Результат — повне щастя. Дохід — двадцять фунтів при витратах двадцять фунтів нуль шилінгів шість пенсів. Результат — злидні та приниження! Так писав старий добрий Чарльз Діккенс, багато років тому «вивівши» в класичній англійській літературі нехитру формулу щастя та злиднів. Сьогодні її знають абсолютно всі, від співвласника чи виконавчого директора великої корпорації до прибиральниці чи розносника піци. Знають кожен по своєму чи на базі доходів та витрат корпорації чи поступлень та видатків держбюджету чи просто покладених та вийнятих грошей з гаманця. Але і на державному, і на корпоративному, і на особистому рівні не так вже й рідко трапляються дефіцитні бюджети, збиткові звіти про фінансові результати чи сімейна драма через нестачу коштів до наступної заробітної плати.


Саме про нестачу коштів та вірну побудову персональних фінансів і пропоную поговорити сьогодні. Чи задумувались Ви над питанням чому багаті багатішають, а бідні стають ще біднішими? Очевидно, скажете Ви, все як казав дядько Діккенс перші витрачають менше. Проте і бідні також не всі залазять у борги постійно витрачаючи більше ніж заробляють. Багато сімей, в нашій країні заледве зводять кінці з кінцями. З року в рік, з місяця в місяць, такі сім’ї живуть на грані, витрачаючи всі власні заробітки з періоду в період. Навіть, якщо в котромусь з періодів їм вдається зекономити невеликі кошти, то це ненадовго. Несподівані додаткові витрати та непередбачувані обставини заставляють їх повернутися до злиденної буденності. Багаті також, не завжди стають такими завдяки постійній економії, дехто отримує багатство у спадщину, хтось повільно накопичує його, хтось створює багатство завдяки власним діловим здібностям, унікальним компетенціям, чи просто банально використовуючи переваги посадового становища, доступу до нерозподілених суспільних ресурсів чи важливої інформації.
Всі вказані вище дії скоріше відносяться до умов за яких формується початковий капітал. Часто стається так, що бідним так і не вдається його зібрати, а багатим — витратити. Люди переважно нарікають на несправедливість життя, неможливість подолати бідність та несправедливість долі щодо розподілу багатства. Проте нарікати марно, оскільки початкових рівних стартових умов в світі нікому не забезпечують. Провидіння ні з ким при народженні контракт на справедливість і рівність не підписує! Тому і стартові умови і життєві обставини у всіх різні.


Проте є одна маленька дрібниця, яка робить багатих ще багатшими, бідних ще біднішими гарантовано. Це ті типи рішень, які доводяться приймати цим групам. Багаті переважно стараються збільшити різницю між власними доходами та витратами шляхом зростання доходів. Їх рішення скеровані на старт нових бізнесів, відкриття нових джерел доходів, що створюють нові прибутки. Їх витрати зростають, в тому числі особисті, але зростають повільніше від доходів. При значному зростанні бізнесу їх витрати вже не встигають рости за доходами, хоча особисті бажання можуть цьому посприяти. Бідні навпаки, концентруються на економії та зменшенні витрат, на жаль це переважно не сприяє фіксуванню доходів на сталому рівні. Скоріше навпаки — їх доходи падають, а зашморг злиднів затягується все сильніше та сильніше.


Ті, хто концентрується на збільшенні доходів з великою вірогідністю покращать своє фінансове становище, в той час як ті хто думає про зменшення витрат скоріш за все зменшать свої доходи.


Існує пряма, проте нечітка (стохастична) залежність доходів від понесених витрат. Строгою математичною функцією описати цю залежність важко, проте — чим більші витрати — тим більші доходи. А отже ті, хто концентрується на збільшенні доходів з великою вірогідністю покращать своє фінансове становище, в той час як ті хто думає про зменшення витрат скоріш за все зменшать свої доходи. Економія у персональних фінансах часто стає помітною оточуючими, це зменшує переговорну силу того, хто економить в переговорах щодо отримання нових доходів.


Нашу модель доходів та витрат варто ще трішки ускладнити. Витрати домогосподарства варто поділити на поточне особисте споживання та фінансування інвестицій з метою майбутнього добробуту. Їжа, одяг, предмети розкоші, квитки на видовища, нові модні гаджети та споживчі кредити — є переважно поточним споживанням, яке не збільшує багатства, але вірогідно приводить навпаки до його зменшення. Інвестиції в новий сімейний бізнес, власна освіта та освіта дітей, оплата за навчання та набуття корисних професійних навиків та банківські депозити — це скоріше інвестиції в себе майбутнього та благополуччя власної сім’ї. Такі інвестиції повинні бути виваженими, а їх дохідність спів-мірна з пов’язаним з ними ризиком.


На жаль, сім’ї котрі біднішають, за відсутності інших подій, що викликали непередбачуване зменшення достатку, переважно протягом довгого періоду часу віддавали перевагу поточному споживанню на противагу інвестиціям. З часом знайти вільні фінансові резерви на інвестування в майбутнє їм стає все важче і важче, майже неможливо. Далі настає спроба досягнути збалансованості родинного бюджету шляхом економії на поточному споживанні, переважно рішення такого типу не залишаються непоміченими, оскільки впливають на поведінку та зовнішній вигляд. Наслідок — потенційне зменшення доходів. Домогосподарство попадає в смертоносну спіраль злиднів, коли чергове зменшення доходів викликає потребу все більшої економії.


Сім’ї зі зростаючим добробутом, за відсутності в минулому подій, що призвели до скачко-подібного зростання багатства етичним чи неетичним шляхом, переважно в минулому концентрувалися на рішеннях, в яких майбутнім інвестиціям віддавалася перевага поточному споживанню. З часом це уможливлює ріст поточного споживання, на такому рівні, який дозволяє ріст особистих доходів при умові задоволення необхідного рівня інвестування в майбутнє.


Так і стають багаті ще багатшими, а бідні все біднішими, а нам для вірної організації особистих фінансів варто запам’ятати декілька правил:


1. Витрати не повинні перевищувати доходи і в бідності і в багатстві. Доходи залежать від витрат.
2. Старайтеся, щоб витрати були меншими від поточних доходів, це дозволить сформувати належний резерв, щодо непередбачених неконтрольованих витрат, які можуть виникнути наступного періоду
3. Розділяйте витрати особистого бюджету на поточне споживання та інвестиції у майбутній добробут
4. При виборі витрат по можливості наддавайте перевагу інвестиціям у майбутній добробут, хоча уникнути поточного споживання вам скоріш за все не вдасться
5. Концентруйтеся на рішеннях, які дозволять збільшити доходи, а не на тих, які дозволяють зменшити витрати
6. Уникайте концентрації на рішеннях, які зменшують ваші витрати. Навіть якщо ваше оточення (суспільство) і не помітить зменшення вашого інвестування у майбутній добробут, то зменшення ваших витрат на поточне споживання вони обов’язково помітять. Помітили? Чекайте наступного зменшення доходів.
7. Припиніть обговорювати особисті труднощі життя, сімейні проблеми та різні негаразди поза сімейним колом. Люди роблять це переважно очікуючи співчуття від оточуючих та власного самозаспокоєння. Старайтесь завжди виглядати «як слід», а не відображати негаразди у зовнішньому вигляді. Ви просто посилаєте оточенню подібними розмовами та виглядом «знаки біди». Замість самозаспокоєння вони обов’язково «повернуться» до вас у вигляді невдач в переговорах, неуспішних інтерв’ю при найму на роботу, звільненнях чи відсутності кар’єрного зростання.
8. Обговорення поточних невдач уряду, повільного ходу реформ чи сучасного складного становища в країні, за відсутності одночасних активних дій по виправленню ситуації, активної громадянської позиції та/або волонтерства також вважаються «знаками біди». Припиніть поширювати їх. Ми мусимо змінити цю «національну» рису.
9. Активно цікавтеся макроекономічним кліматом та новими продуктами і технологіями у сфері фінансів, банківських та страхових продуктів. Значна частина таких продуктів створена для того щоб збільшити рівень вашої зручності та зекономити ваш час. І навіть якщо фінансові установи хочуть за це певну оплату, то економлять набагато цінніший ваш ресурс — час, котрий Провидіння Боже дає прожити нам один лиш раз. Розрізняєте продукти корисні для вашого добробуту і ті які просто стимулюють поточне споживання.
10. І врешті решт. Хоч попередні правила і не є гарантією добробуту, проте шанси на його підняття суттєво збільшують. А отже, коли розбагатієте… Пам’ятайте, що з часом зростаючі гроші перестають приносити задоволення. Це досліджено і доведено вченими. Дуже часто брак відчуття задоволення від «далеко не першого мільйону» пробують компенсувати гостротою нових вражень від пригод чи екстремальних видів спорту. В цей момент забезпечення поточного споживання вже не є проблемою, а забезпечення інвестицій у майбутній добробут здійснюється вже лише за опосередкованою участю власника. Спробуйте встановити собі в житті велику мету, за досягнення якої, вдячне суспільство навіки впише ваше ім’я золотими буквами в анали історії. Заснуйте новий університет чи побудуйте нову сучасну школу і дайте їй своє ім’я, новий сучасний госпіталь також може увіковічити вас в історії. Маєте менше грошей, ніж для цього потрібно? Просто купіть нове обладнання в лікарню чи університет, виступіть засновником ендавменту. Почуття вдячності не менш приємне і нагадує задоволення від першого заробленого мільйону.


Ну от і все. Вдалих Вам рішень! І все буде добре!

Михайло Колісник, професор Київської школи економіки

Medium.com